Ми вітаємо ініціативу Української держави зі створення «Кримської платформи» як нового міжнародного координаційного механізму сприяння деокупації та реінтеграції АР Крим і м. Севастополя, захисту прав і свобод громадян та дискримінованих етнічних спільнот на тимчасово окупованій території півдня України. Ми висловлюємо готовність брати участь у роботі платформи.
Українська етнічна спільнота Криму є другою за чисельністю серед кримського населення. За даними Всеукраїнського перепису 2001 р., в АР Крим проживало 492,4 тис. українців або 24,4 % населення, а у Севастополі 84,4 тис. осіб або 22,4 % населення. Представники нашої громади робили і роблять вагомий внесок у економічне, суспільне та культурне життя Півдня України.
Серед численних негативних наслідків агресії Росії та тимчасової окупації нею українського Криму стало різке та болюче погіршення становища української громади Криму, створення російською дискримінаційною політикою умов для поступової її асиміляції. Окупаційна російська влада незаконно знищила в АР Крим і м. Севастополі українські громадські та політичні організації, заклади освіти та культури, переслідує активістів нашої громади, здійснює позасудові розправи та незаконно позбавляє їх свободи, а іноді й життя. Держава-окупант зруйнувала в Криму систему україномовної, українознавчої та української державної освіти загалом, відрізала кримчан від українського інформаційного та освітнього просторів, розгорнула і систематично веде масштабну українофобську інформаційно-психологічну кампанію, дискримінує конфесії, більшість прихожан яких є українцями, зокрема, прагне ліквідувати найбільш авторитетну серед кримських українців Кримську єпархію ПЦУ, протиправно змінює склад кримського населення через заселення окупованої території України російськими колонізаторами, намагається ліквідувати українську громадянську та етнічну ідентичності у кримчан.
У огляді Уповноваженого із захисту державної мови щодо обмеження функціонування української мови на тимчасово окупованих територіях України зазначається, що з 2014 року триває процес тотального витіснення української мови з публічного простору, культури та освіти. «Громадяни, які мешкають на тимчасово окупованих територіях, не мають змоги вільно демонструвати українську національну ідентичність та сприяти збереженню і популяризації української мови. Мешканці тимчасово окупованих територій за свою проукраїнську позицію зазнають кричущих порушень прав людини як в рамках судової системи – через сфальсифіковані обвинувачення, так і у позасудовий спосіб – через викрадення та тортури», повідомляється у державному офіційному документі.
Ці трагічні обставини змусили представників кримської громади українців, які змушені були після нападу Росії виїхати на материк, відродити у 2020 р. інститут регіональної самоорганізації українців – Крайову Раду Українців Криму.
Ми цінуємо поданий Україною позов до Міжнародного суду ООН щодо дискримінації українців Криму та кримськотатарського народу. З обуренням констатуємо, що держава-агресор й досі не виконала проміжне рішення цього суду щодо відновлення діяльності україномовної освіти в Криму. Разом з тим, ми з сумом мусимо зазначити, що органи державної влади докладають явно недостатньо зусиль на виконання ст. 11 Конституції України для захисту ідентичності, прав і свобод дискримінованої окупантами української громади Криму.
У зв’язку з цим ми, члени Крайової Ради Українців Криму, наполягаємо на включенні до порядку денного всіх рівнів «Кримської платформи» питання захисту ідентичності, прав і свобод української громади Криму, яка є другою за чисельністю на Кримському півострові та однією з двох найбільш дискримінованих етнічних спільнот цього регіону.
Крайова Рада Українців Криму
20 березня 2021 року